М'ята перцева.
Лікувальна м'ята.
М'ята - добра помічниця всім нам. Коли вона росте в саду, там багато корисних комах. Добре росте м'ята між деревами, обдаровуючи всіх нас чудовим ароматом: це одне з найбільш запашних рослин земної флори.
М'ята перцева містить каротин, рутин, аскорбінову кислоту і ментол, який надає їй орігінальний смак. Завдяки властивостям, притаманним їй, м'яту використовують як приємну приправу до сирів, салатів, супів, м'ясних, рибних і овочевих блюдам. Добавляют її в печиво, пряники, булочки, киселі, кампот, морси і квас. Надо при цьому враховувати, що при зайвому дозуванні мяти страви і напої стають гірькими. А ще її не рекомендують класти в киплячу їжу.
Лікарською сировиною служить наземна частина мяти, рослини. Заготовляти м'яту треба в період квітіння (в липні-серпні), тобто коли розпустилася половина квіток, а інші ще знаходяться в стадії бутонізації. Її сушать, розтирають, а стебла викидають.
Вона благотворно впливає на серцево-судинну систему, розширює судини головного мозку, внутрішніх органів, сприяє зниженню кров'яного тиску, надає бадьорості, знімає втому, підвищує працездатність, зміцнює організм.
Встановлено, що приймаючи настій мяти щодня за 20-30 хв. до їжі, можна позбавиться від багатьох недуг і забути про багато хвороб.
Найчастіше настій м'ятою використовують як ефективний стимулятор і регулятор роботи серця. Тому мятний настій широко застосовується при неврозах, безсонні, підвищеній збудливості і грудній жабі, при гіпертонії.
Як приготувати настій з перцевої м'яти?
Чайну ложку трави залити окропом, настояти 30 хв., процедити. Пить по півсклянки тричі на день до їди.
Настій лікувальний використовують як антитоксичний засіб, але в більш міцних дозах (дві столові ложки м'яти на склянку окропу, настоювати 2 години, процедити). Приймати такий настій по столовій ложці 3-4 рази на день під час їжі при хронічних шлунково-кишкових захворюваннях, гастриті з підвищеною кислотністью, відрижці, нудоті, блювоті, спазмах, метеоризмі, виразці шлунка і 12 палої кишки, проносах, як жовчогінний і протизапальний засіб прі захворюваннях печінки, жовчного міхура, жовчнокам'яної хвороби, жовтяниці, гепатитах, холециститі, для поліпшення апетиту і травлення.
Настій мятний зробленний на молоці знімає болі в животі. Відвар трави використовують при захворюваннях верхніх дихальних шляхів, нежиті, гаймориті. В ньому купають дітей, хворих на рахіт або золотуху, і при цьому дають їм всередину по дві-три краплі на шматочку цукру настойки чи соку.
Листя мяти прикладають до лоба як швидкодіючий засіб при сильних головних болях. Свіжу кашку з листям рослини можна накладувати на шкіру, уражену грибковими захворюваннями, до ран, пухлин і язвам. При грибку на пальцях ніг добре показало себе використання кашки мятної, до якої додано невелику кількість солі. Такую кашку необхідно покласти на годину між пальців ніг. Повторювати цю процедуру до зникнення грибка.
Це мала часточка того, як можна використовувати м'яту перцеву.
М'ята посадка.
Як краще їх висадити, яким чином рятувати від шкідників і хвороб? Де зберігати м'яту після сушіння?
М'ята здатна розростаться дуже швидко, тому місце, де вона буде вирощуватися, бажано відгородити від решти ділянки, приміром, шифером вкопав його глибоко в землю. Якщо грядка складається невелика, то можна вкопати в землю стару ванну, каструлю або виварку: вони не дозволять м'яті розбігтися по городу.
Кореневища м'яти зазвичай укладаються в канавки в проміжках 45-60 см один від іншого, а в глибину 8-10 см, після чого присипається грунтом, який потім ущільнюється.
М'ята догляд.
Догляд за м'ятою звичайний: грунтове розпушування, полив, боротьба з бур'янами. На слабоздобрених грунтах можна підгодувати рослину добривами на мінеральній основі. Прибирати м'яту на сушку рекомендується під час бутонізації, в цей період рослина отримує високу концентрацію ефірного масла. Але можна збирати пагони і два рази за сезон.
Стебла м'яти, зрізані біля основи землі, слід злегка прив’ялити прямо на грядці, а потім перенести в тінь з закритим верхом, де є невеликий вітерець, протяг: розвісити пучками або розкласти на папері тонким шаром. Сухий лист можна зберігати в щільних паперових пакетах.
М'ята шкідники.
Є у м'яти два серйозних шкідника - це тля і м'ятна блошка. Обидва вони дуже маленькі, але шкоди рослині можуть завдати значної.
Так м'ятні блішки ( жучки стрибуни) розміром всього 1.3-1.8 мм виїдають на листках м'яти округлі отвори. А тлю просто виявити, скручені листя на слабких рослинах. Терпіти їх витівки, звичайно, не можна. Як тільки побачите перші ознаки появи шкідників, обробіть м'яту однією з фітонцидних культур: цибулі, часнику, тютюну, деревію, чистотілу і кульбаби, горького стручкового перцю.
М'ята хворіє. Особливо схильні до цього старі загущені посадки. Якщо виявляться на листках помаранчеві до здуття, значить м'ята вражена грибним захворюванням іржа. Якщо вже на обох сторонах листа видно білуватий наліт, маємо справу з борошнистою росою. В обох випадках листя скоро старіють і опадають, на них і сохоаняется інфекція. Вихід один - зібрати і спалити всі рослинні залишки, а восени перекопати міжряддя на глибину до 30 см. Лікарські рослини.
М'ята перцева, лікувальна.
Росторопша плямиста очищення печінки.
Живокіст лікарський. Окопник трава.
АЛОЕ сік - лікувальні властивості.
Живокість лікувальна.
Індійська цибуля лікування.
Квашена капуста. Лікування.
Оман-дивосил лікувальний.
Хрін - лікувальні властивості.
