Підживлення дерев.

Добрива і поливи дерев, чагарників і рослин. Для вирощування високих і великих плодових врожаїв, плодові дерева необхідно щорічно удобрювати. Добрива вносять в кільцеві приствольні канавки. Їх копають на переферії крони, ближче до стовбура на 25-40 см. Внесення добрива поєднують з поливом.

Основне добриво вносять восени, зазвичай у другій половині жовтня. Канаву копають на глибину 25-35 см. На її дно (в залежності від довжини) кладуть 0.9 - 1 кг. повного мінерального добрива, поверх розміщують 15-30 кг. гною або перегною (під персики 30-40 кг гною), а зверху - листя, бадилля овочевих рослин, які засипають шаром землі 8 - 10 см. зберігаючи поглиблення канавки.

Добрива під дерева і кущі.

Осінь - кращий час для використання добрив: фекалій, курячого посліду і компостів. Фекалії вносять по 2-3 кг, послід - по 8-10 кг, компост - по 20-30 кг. на дерево.

Підживлення перегноєм плодових дерев.

Як правильно підживлювати дерева перегнієм?

Дерева яблуні, щеплені на карликових і напівкарликова підщепах, при щільній посадці вимагають більше поживних речовин, ніж щеплені на сіянцях. Пов'язано це з характером кореневої системи - у слаборослих підщеп вона мочкувата і залягає неглибоко, тоді як у сияьнорослых підщеп коріння розгалужені і йдуть углиб. Тому дерева на карликових і напівкарликова підщепах необхідно садити за наявності поливу.

Великий вплив на врожайність плодових дерев надають перегнійним добривам, які не лише забезпечують потреби рослин у поживних речовинах, у тому числі і в мікроелементах, але і сприяють поліпшенню фізичних властивостей грунту. При тривалому внесенні лише мінеральних добрив може підвищитися кислотність і щільність грунту, погіршитися складу кореневої мікрофлори.

Раз на два-три роки в якості органіки можна використовувати гній (по два-три кілограми на кв. м) - найкраще восени під оранку або перекопування. Замінити його можна компостом, приготованим з різних рослинних відходів. В якості органічних добрив можна використовувати і пташиний послід: 200-400 г на кв. м.

Мінеральні добрива краще вносити в кільцеві канавки їх можна зробити одну-дві навколо дерева залежно від його віку глибиною 20-25 см і на відстані від штамба 30-40 см. На дно канавок спочатку засипають фосфорні добрива, потім - калійні, пересипаючи кожен з них шаром грунту 3-4 см.

Ці добрива вносять восени. Азотні добрива даються навесні під полив. Кількість і тих, і інших безпосередньо залежить від віку дерев. Так, наприклад, під деревце двох років можна було внеста під зиму 10-15 кг гною або компосту, 80 г гранульованого суперфосфату і 30 г калійної I солі, а навесні - 36 г амселітри або 26 г сечовини.

Дереву 3-4 років вже потрібно 15-20 кг гною або компосту, 60 г амселітри, 128 г гранульованого супер - фосфату 1 і 50 г калійної солі. Під дерево 5-6 років, діаметр пристовбурового кола у якого складає три метри, рекомендується вносити восени 20-30 кг гною або компосту, 179 г гранульованого суперфосфату, 70 г калійної солі, а навесні - 84 г амселітри або 60 г сечовини.

Дереву 7 років потрібно 30-40 кг гною або компосту, 114 г амселітри, 246 г гранульованого суперфосфату, 95 калійної солі. Під дерево 9-10 років, діаметр пристовбурового кола у якого становить 4 метри, треба було внести восени 40-50 кг гною або компосту, 318 г гранульованого суперфосфату і 125 г калійної солі, а навесні або 150 г аміачної селітри, або 109 г сечовини.

Поряд з основним добривом, проведених восени в саду, застосовують навесні і влітку позакореневе підживлення. Перше обприскування надземної частини дерев проводять наприкінці травня - початку червня, другу - через два-три тижні після першої.

Позакореневе підживлення можна робити 0,5% розчином сечовини (50 г на 10 л води). А можна на 10 л води взяти 200 г одинарного суперфосфату, 50 г амселітри, або 40 г сечовини, 50 г калійної якщо, 1 г борної кислоти і по 2 г сірчанокислого цинку і марганцю.

Полив дерев.

Полив дерева роблять в поглиблення канавки в три прийоми: перший раз 5-6 відер, через 7-8 днів 8-10 відер, а потім через 8-10 днів 10-15 відер води. Кількість води для поливу залежить від розміру дерев. Після останнього поливу грунт трохи мульчують сухою землею або плівкою зберігаючи поглиблення для випадаючих восени опадів.

Влітку кореневе і позакореневе підживлення проводять з кінця червня до кінця липня. Приствольні канавки викопують на глибину 20-25 см, на дно кладуть 0.3-0.5 кг мінерального добрива і 8-10кг гною, перегною або компоста.Полив проводять у два прийому по 5-10 відер води з інтервалом в 2-3 дня. Канавки пристовбурні у дерев вкривають фанерою, картоном, а через 1-2 дня після другого поливу канавки зрівнюють. Другу підгодівлю пізніх сортів дерев проводять в кінці літа (серпень) - початку вересня.

При сухій весні абрикоси, вишні, черешні заливають у другій половині травня, інші дерева - в першій половині червня. Якщо протягом літа випадає мало опадів, яблуні, груші, айву, сливи поливають 2-3 рази (крім підкормового поливу). У садах, де немає водопроводу, для економії поливу навколо дерева необхідно на відстані 80-120 см від стовбура закопувати по периметру на глибину 30-40 см старі водостічні або азбестові труби (4-6 шт) і через них проводити полив.

Дорослі неплодоносящі дерева при доброму розвитку не здобрюють і припиняють поливати. При таких умовах розвиток ростових пагонів послаблюється, закладаються плодові бруньки, а ростові кінцеві бруньки на прутиках і кільчатках з часом перетворюються в плодові.

Дерева в деякі періоди вегетації особливо потребують поповнення своїх резервів поживних речовин. З цією метою проводять некореневу підгодівлю, вводячи поживні речовини в рослини шляхом обприскування дерев.

Некорневе підживлення дерев

Некореневі підживлення особливо ефективні, якщо з якихось причин восени не було внесено основне добриво. Некорневе підживлення підвищує врожайність і якість плодів, збільшують кількість поживних речовин розташованих в тканинах рослин.

Протягом вегітації дерев проводять 2-3 некореневі підгодівлі: першу - до або після цвітіння, другу - у червні після опадання зайвої зав'язі (в пору закладки плодових бруньок), третю - у вересні.

Особливо важлива некореневе підживлення розчином сечовини (500-700 г. На 10л. Води) перед листопадом, вона збільшує вміст азоту в бруньках дерев і рослин, знищує грибкові захворювання на листках і пагонах.

При некореневій підгодівлі вносять макроелементи (фосфор, калій, азот) і мікроелементи (цинк, кобальт, марганець, бор). Сірка, мідь, залізо потрапляють на рослини частково при обприскуванні дерев проти хвороб і шкідників.

Для обприскування яблунь застосовується розчин, до складу якого входить 20-30 г. селітри, для груш 10-20 г, для всіх плодових порід 150-200 г суперфосфату і 40-50 г хлористого калію, 2 г сірчанокислого цинку, 2 г сірчанокислого марганцю, 2 г сульфату кобольта, 2 г борної кислоти або бури на 10 л. води. Все ці елементи змішують з розчином отрутохімікатів при обприскуванні від шкідників і хвороб (токсичність пестицидів не знижується). При неправільній дозі елементів можуть бути випадки опіку листя.